Доповідь на тему: ОСНОВИ ВІЙСЬКОВОЇ ТОПОГРАФІЇ ТА ТУРИЗМУ Військова топографія Топографія — наука, що вивчає засоби вимірювання місцевості і відображення її на папері у вигляді планів і карт. Військова топографія — розділ топографії, що включає розробку засобів вивчення і розвідки місцевості з метою використання її в бойових умовах. У бойовій обстановці солдатові доводиться діяти на різній місцевості. Він повинен сам визначати ціль і відстань для стрільби, напрям свого руху, місце свого знаходження та ін. Вивчення військової топографії сприяє розвитку таких важливих якостей, як спостережливість, точність, увага, вміння аналізувати свої спостереження і робити висновки про можливий вплив місцевості на виконання бойових завдань. Місцевість — це частина земної поверхні з усіма її елементами: рельєфом, ґрунтами, водами, рослинністю, шляхами сполучення, сільськогосподарськими і соціально-культурними об'єктами. З погляду військової топографії місцевість є одним із елементів бойової обстановки (мал. 188).
Місцевість поділяється: за особливостями рельєфу — на рівнинну, пагорбкувату, горбисту; за ступенем пересічення — на слабкопересічену, середньопересічену, дуже пересічену; за прохідністю — на легкопрохідну, прохідну, важкопрохідну, непрохідну; за умовами спостереження і маскування — на відкриту, напіввідкриту, закриту; за природними умовами — на пустельну, степову, лісисту, лісисто-болотисту. Природні та виготовлені людьми об'єкти на земній поверхні — це місцеві предмети, що використовуються у військовій справі для визначення місцевості, орієнтування, цілевизначення й управління військами в бою. До місцевих предметів належать: населені пункти, промислові та сільськогосподарські підприємства, рослинний і ґрунтовий покрив, берегова лінія великих за площею акваторій, ріки, озера, канали, об'єкти шляхів сполучення і зв'язку. Орієнтування на місцевості — це визначення свого місцезнаходження, положення топографічних і тактичних об'єктів на місцевості відносно сторін горизонту, рельєфу і місцевих предметів, розміщення своїх військ і військ противника (мал. 189). Рельєф — це сукупність нерівностей поверхні суходолу, дна океанів і морів (мал. 190).

ВИЗНАЧЕННЯ СТОРІН ГОРИЗОНТУ ЗА КОМПАСОМ Компас — прилад, що вказує напрям географічного або магнітного меридіана; служить для орієнтування відносно сторін горизонту (мал. 191). Щоб визначити сторони горизонту (сторони світу), потрібно спочатку з'єднати мушку з нульовою поділкою лімба компаса. Потім слід зорієнтувати компас; для цього встановити його в горизонтальне поло-
ження і розблокувати стрілку, повертати компас доти, доки північний кінець магнітної стрілки стане проти нульової поділки лімба. Це є орієнтоване положення компаса. Напрям стрілки на нульовій поділці лімба буде напрямом ,на північ. Потім візуванням через проріз і мушку відзначають місцевий предмет (орієнтир) і використовують його для визначення напряму на північ. Визначивши напрям на північ, легко визначити й інші сторони горизонту. Орієнтир — це місцевий предмет, який виділяється і який добре видно, або елемент рельєфу, який використовують у військах для визначення місця свого знаходження, напряму руху, для цілевизначення, управління підрозділами та вогнем у бою (мал. 192).
ОРІЄНТУВАННЯ ЗА СОНЦЕМ Тримаючи годинник перед собою, повертати його в горизонтальній площині так, щоб годинна стрілка була спрямована на те місце горизонту, над яким знаходиться Сонце; тоді пряма, що ділить пополам кут між годинною стрілкою і цифрою 1 на циферблаті, покаже своїм кінцем напрям на південь (мал. 193 і табл. 13).
Таблиця 13 ОРІЄНТУВАННЯ ЗА СОНЦЕМ Для наших широт можна вважати, що Сонце знаходиться: Положення Сонця Лютий, березень, квітень, серпень, вересень, жовтень Травень, червень липень Листопад, грудень, січень  На сході На півдні На заході 0 7-й годині О 13-й годині О 19-й годині О 8-й годині О 13-й годині О 18-й годині Не видно О 13-й годині Не видно   ОРІЄНТУВАННЯ ЗА МІСЯЦЕМ І ГОДИННИ...